Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Департамент освіти і науки Полтавської облдержадміністрації

Полтавське територіальне відділення МАН України

Диканське районне наукове товариство учнів «Мала академія наук»

Відділення літературознавства,

фольклористики та мистецтвознавства                                                                              

Секція: українська література

Літопис Мгарського монастиря в дискурсі літературного краєзнавства

Роботу виконала:

Горобець Поліна Олегівна,

учениця 9-А класу

Диканської  гімназії  імені М.В.Гоголя

Диканської районної ради

Науковий керівник:

Дяуленко Ніна Іванівна,

вчитель української мови та літератури Диканської гімназії імені М.В.Гоголя  Диканської районної ради,

спеціаліст вищої  кваліфікаційної категорії, старший учитель

Диканька 2014

Тези

науково-дослідницької роботи

«Літопис  Мгарського монастиря в дискурсі літературного краєзнавства»

Автор: Горобець Поліна Олегівна,

учениця 9-А класу Диканської гімназії

імені М.В.Гоголя

Науковий керівник : Дяуленко Ніна

Іванівна, вчитель української мови та літератури,

старший учитель Диканської гімназії

імені  М.В. Гоголя, вчитель вищої категорії.

       У культурному просторі Полтавщини помітне місце посідає Мгарський монастир. Актуальність нашої роботи визначається тим, що літопис репрезентує літературний процес Полтавського краю, дає багатий матеріал для вивчення феноменів барокової ментальності українців та жанрово – стильових форм художньої прози.

       Метою дослідження є вивчення художньої специфіки літопису Мгарського монастиря як феномена монастирського крайового літописання.

        Літопис продовжив традицію українського монастирського літописання, поєднавши в ньому барокову стилістику з раціональним осмисленням дійсності.

         Наукова новизна роботи полягає у спробі комплексного вивчення літопису Мгарського монастиря як явища українського монастирського літописання.

        Літопис побутував на території монастиря, розробляв характерну для монастирського буття тематику , написаний групою авторів , причетних до організації життєдіяльності в монастирі.

        У літописі  представлений зріз життя  України та міста Лубен Полтавської області таким , яким  він бачився з-за монастирських стін. Контакти монастиря із українським суспільством визначилися його залежністю від  світської  влади   та  становищем   українського    суспільства  XVII- XVIII cтоліття.

        Практичне значення роботи полягає у тому, що результати її досліджень можуть бути використані як додатковий матеріал на уроках української літератури історії України, для факультативного вивчення в курсі краєзнавства та релігієзнавства, при написанні учнівських наукових робіт та в подальшому комплексному вивченні духовних надбань Мгарського монастиря.

       Ми з’ясували, що в літописі чернецтво показується в кількох інтерпретаційних моделях : приземлено – реалістичній та як втілення бароко  вого ідеалу «вищої» людини.

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У культурному просторі Полтавщини помітне місце посідає Мгарський монастир. Досконалий архітектурний комплекс органічно вписується в природний ландшафт, створюючи з ним композиційну єдність. До цієї єдності вченими закономірно додається й літературний твір –«  Мгарський монастирський літопис» (1682-1785).

Мгарський літопис, маючи великий набуток досліджень істориків, архітекторів, богословів, релігієзнавців, культурологів, загалом мало вивчений літературознавцями. Для літературного краєзнавства літопис Мгарського монастиря є об’єктом студій, покликаним розширити коло пам'яток, що репрезентують літературний процес краю, межі літературної діяльності на Лубенщині та ввести цей твір до активного загальнонаціонального літературного обігу. У період сучасного переосмислення української ідентичності літопис дає багатий матеріал для вивчення феноменів барокової ментальності українців та жанрово-стильових форм художньої прози, що також обумовлює актуальність обраної для дослідження теми.

Мета дослідження – вивчити художню специфіку літопису Мгарського монастиря як феномена монастирського крайового літописання.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі основні завдання:

1. Проаналізувати наукові розвідки про монастирські літописи, зокрема літопис Мгарського монастиря.

2. Розглянути теоретичні аспекти вивчення монастирських літописів як джерела краєзнавства.

3. Дослідити формування образних домінант художнього твору та їхній зв'язок із соціокультурним середовищем.

4. Уточнити місце літопису Мгарського монастиря в контексті розвитку літературного краєзнавства Лубенщини.

Об’єктом дослідження обрано «Літопис Мгарського монастиря» (1682-1775) у версії О. Лазаревського.

Предмет роботи – літературні форми втілення панорами монастирського життя  літопису  Мгарського монастиря.

Методи дослідження. Наша розвідка ґрунтується на використанні описового,порівняльно-історичного,феноменологічного та індуктивного методів.

Описовий та порівняльно-історичний методи використовувалися при систематизації матеріалу, накопиченого в різних галузях суміжних наук з теми дослідження. Культурно-історичний метод у поєднанні з порівняльно-історичним уможливили виявлення особливостей осмислення авторами Мгарського літопису знакових для монастирського літописання літературних феноменів, окреслення генези духовних та побутових візій, пропонованих у літописі, основних принципів творення літописцями образів України, Лубен, Мгарського монастиря тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в літературному краєзнавстві здійснено спробу комплексного вивчення літопису Мгарського монастиря як явища українського монастирського літописання.

Практичне значення роботи. Результати дослідження можуть бути використані як додатковий матеріал на уроках української літератури, історії України, для факультативного вивчення в курсі краєзнавства та релігієзнавства, при написанні учнівських наукових робіт та в подальшому комплексному вивченні духовних надбань Мгарського монастиря.

Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.