Сайт учителя української мови та літератури Дяуленко Ніни Іванівни

                                                                                               

                                                                                  Лист – ознайомлення 

Дяуленко Ніна Іванівна

Освіта : вища, закінчила Полтавський педагогічний інститут в 1988 р.

 

Спеціальність : українська мова і література

 

Педагогічний стаж : 30 років

 

Рік попередньої атестації : 2018 рік

 

Результат попередньої атестації : кваліфікаційна категорія «Спеціаліст вищої категорії»,звання " учитель-методист".

 

Рік проходження курсової перепідготовки : 2005 рік

 

                                                                       

Картинки по запросу педагогічне кредо

Рада вас вітати на своєму сайті !!!   

 

 Розы в хрустальной вазе Цветы анимация

Відгук

 

Відгук про роботу вчителя української мови та літератури Диканського навчально – виховного комплексу ім. М.В. Гоголя Дяуленко Ніни Іванівни.

Дяуленко Н.І. закінчила Полтавський педагогічний інститут, після закінчення його прийшла працювати в рідну школу вчителькою української мови і літератури.

Роботу Ніни Іванівни визначає любов до своєї професії, постійне прагнення до самовдосконалення, дисциплінованість. Постійно накопичує і систематизує дидактичний матеріал, перфокартки, сигнальні картки,ілюстрації та творчі роботи учнів.

В своїй роботі використовує досвід педагогів Цимбалюка В.І. та Балагури Т.І. Працює над проблемою « Розвиток творчих здібностей учнів». Бо головним вважає дати учням не лише певну суму знань, а й розвивати інтелектуально і творчо, збагатити емоційно, підготувати до самостійного життя. Адже кожен учень, вважає вона, має навчитися спілкування, орієнтуватися у складному вирі життя, знайти своє місце у ньому, відстоювати власні переконання. На уроках часто проводить хвилинки творчості : учні малюють ілюстрації до творів, перевтілюються в героїв твору, складають вірші, загадки, пишуть поетичні диктанти.

Розвиває зв’язне мовлення, вчить працювати з додатковою літературою, використовує міжпредметні зв’язки з іншими предметами. Виховує любов і повагу до рідної мови, Батьківщини. В своїй роботі досягає хороших результатів. 93 -95 відсотків учнів, в яких вона читає добре справилися із контрольними роботами за перший семестр цього навчального року.

В динаміці за 3 роки всі класи показують поліпшення результатів. Її учениця Міняйло Тоня в 2000 році була переможцем районної олімпіади і призером обласної ( зайняла II–е місце ) , має послідовників : Три її вихованки закінчили закінчили Полтавський педуніверситет, факультет української філології. Цикало Валентина в 2008 році – IV місце в обласній олімпіаді.

Веде позаурочну роботу : допомагає учням, що відстають у навчанні, готує сильних учнів до участі у шкільних та районних олімпіадах, веде драматичний гурток, члени якого в минулому році в районному конкурсі художньої самодіяльності зайняли II-е місце за постановку пєси «Наталка Полтавка». В цьому навчальному році її драматургівці зайняли перше місце в загальношкільному конкурсі художньої самодіяльності.

Класний керівник 11а. Здружує батьківський і учнівський колективи, організовує екскурсії до обласного центру, по району, цікаві вечори відпочинку, зустрічі.

Її учні активні в громадському житті школи : добре виступили на новорічному святі, вийшли переможцями районного конкурсу «Поезія юних».

 

Ніна Іванівна в 2000 році зайняла I-е місце в загальношкільному конкурсі «класний керівник року». Активний учасник методичної роботи. В минулому році підготувала на обласний ярмарок педтехнологічну роботу: «Методичні рекомендації до уроків з теми «Прийменник», виступає з доповідями на шкільному та районному методичних об’єднаннях вчителів української мови та літератури. В 2002 році вийшла переможцем районного конкурсу «Учитель року», проводить відкриті уроки та позакласні заходи. Її вірші, гуморески періодично друкуються в «Трудовій славі» та «Зорі Полтавщині».

За наслідками атестації в 2003 році встановлено вищу кваліфікаційну категорію.

Скромна, добросовісна, ініціативна, користується повагою серед колег, учнів та батьків.

                                             

Опис досвіду роботи

У нас час, зміни в суспільному житті України визначають головне спрямування діяльності школи – гуманізацію і гуманітаризацію освіти – саме в роки української літератури покликані формувати духовно багату особистість, громадянина України, що має високу культуру, широкий кругозір, високі матеріальні ідеали.

Тому необхідно ввести учнів у світ прекрасного, прилучаючи їх до національного і світового мистецтва слова у взаємозвязках із мовою, музикою,історією, живописом; виховувати потребу в читанні, інтерес до художнього слова, високі естетичні смаки, здатність і вміння творчо сприймати прочитане; формувати на цій основі правильне розуміння загальнолюдських цінностей.

Творчість – це природна потреба людини. Але учителю необхідно не тільки зберігати те, що є в кожній дитині від народження, а й розвинути його.За твердженням Л.Виготського, «творчість виникає там, де людина уявляє, комбінує, змінює і створює щось нове, якою б крупинкою не здавалося б це нове в порівняння з творчістю генія».

Тому я намагаюсь на уроках давати учням завдання розвивального характеру, що грунтується на твердженні : навчання має випереджати розвиток. Дитина при цьому докладає зусиль, тягнеться вгору – і зростає, розвивається.

Так ознайомлення з українською літературою, пятикласники починають з вивчення усної народної творчості.

Пропоную дітям завдання:

Скласти загадку за схожістю ознак якихось предметів.

Про долину і крейду учні скажуть :

«По чорному полю біжить білий зайчик».

Можна запитати у дітей, :»У який бік він біжить?» (адже пишемо ми з ліва на право ), і подати інший варіант загадки:

Прудкий білий зайчик

Зліва біг направо,

Через чорне поле,

Залишився в школі.

 

 

Учні починають мислити і самі створюють нові загадки. Про школу вони сказали так:

Повен вулик бджілок там,

Гудуть діловито

Рахують, слухають, читають,

Живуть працьовито.

Намагаюся заохотити дітей до творчості;пропоную вдома скласти загадки на зовсім різні предмети : коробочку з сірниками, вулик, ліс. При цьому

рекомендую виготовити відгадку з паперу, пластиліну, намалювати її.Це спонукає до дії, позитивно впливає на емоційний стан дітей, сприяє глибшому засвоєнню знань. Про коробочку з сірниками діти склали таку загадку :

Що за хатка, хто вгадає,

Ні віконця – двері має

Майже сто живуть братів

У новенькій хатці тій.

А про вулик із бджолами ось так :

Скажіть, діти, що за хата.

Батьків кілька – одна мати,

Мама й діти – працьовиті,

А батьки всі – лежні ситі.

Цікавий приклад форми роботи, що розвиває творчі здібності, вважаю проведення поетичних диктантів на уроках літератури, в яких учні уважно прислухаються до ритму й рими відновлюють попередній вигляд поезії,до цього перетвореної у прозу.

Так починається урок:

На небі сонце гасне

В вечірній синій млі,

Останнє сяйво ясне

Кидає на шпилі.

При цьому на дошці записую речення: «Сонце гасне на небі в імлі синій, вечірній, на шпилі кидає останнє ясне сяйво».

Діти швидко відтворюють правильний запис, розвиваючи і творчі здібності, і запамятовуючи необхідні поняття з теорії літератури.При цьому використовуючи ілюстрації, репродукції, на яких зображується певний епізод, сюжет поезії.

Коли вивчаємо біографію письменника, завдання додому поділя. На три типи : для всіх учнів класу, для окремих груп, для окремих дітей, наприклад, підготувати розповіді про життєвий і творчий щлях письменника:

1-ша група – про дитинство,

2-га – про навчання та перші публікації,

3- тя – особисте життя митця «темні плями» у його біографії.

Важливою особливістю є те, що учні самі вибирають варіант для себе,свобода самовияву приваблива для дітей. Вона виявляє «Я» дитини.

Творчому розвитку особливості учня стараюся підпорядкувати всі елементи уроку. Почати можна з самої теми,коли діти, замість звичайної:

«Автобіографічні мотиви у вірші «І виріс я на чужині», - побачуть інтригуючу :

«Подорож сторінками Шевченкового «Кобзаря» - перший крок на зустріч інтересам школярів буде зроблено теми:

«Чи потрібні людині гроші?» (за пєсою Карпенка- Карого «Сто тисяч»),

«Люди – це завжди діти своїх матерів» (за творчістю Бориса Олійника),

«Збережемо джерела духовності « (за романом Олесі Гончара «Собор» ) - викликають у дітей цікавість, збуджують їх уяву.

Поєднання на уроках розповіді з бесідою, лекцією з дискусією,самостійною роботою сприймають розвиткові пізнавальної активності школярів.

Пропонуючи дітям завдання для самостійної роботи пошукового характеру,намагаюся викликати бажання співпрацювати з бібліотекарем, учителями мови та літератури, музики:

Порівняйте характер і мовлення – Тугара Вовка – та Захара Беркута.

-Зясуйте роль вертепу в розвитку українського театру та драматургії.

-Доберіть з поезії І.Франка 10-12 крилатих висловів і згрупуйте їх за

темами – про працю, мораль тощо.

- Зіставте «Айвенго» В. Скотта і «Чорну раду» П.Куліша,знайдіть спільне

у проблематиці та образах – характерах.

Готуючи відповіді на такі проблемні запитання, діти користуються додатковою літературою, обовязково перечитують тексти творів.Це спонукає їх до життєвих прозрінь.

Учні на уроках намагаються знайти відповіді на одвічні питання про добро і зло, щастя, совість, честь, милосердя,відповідальність, справедливість.

Вони готові вступити в дискусію по визначеній проблемі:

«Як бути справжнім?»

«Як удосконалитися?»

«Чи збагачується духовно сучасна людина?»

«Що набуває?Що втрачає?»

«Чи можуть прожити люди без мистецтва? Без пісні?Без Рафаеля?, Шевченка?»

«Доки будемо отруювати Дніпро, забруднювати повітря?

«Чому соромимося рідної мови,забуваємо народні звичаї?» - навколо цих нелегких питань точиться розмова в класі після вивчення «Собору» Олеся Гончара.

Наприкінці бесіди учні роблять висновки:Людина повинна жити за законами совісті хоч це і не завжди просто.

Література – предмет емоційний.Захопити учнів,включити їх в осмислення того,що діється сьогодні в житті, допомагає лекція з елементами бесіди.

Висвітлюючи яскраві сторінки життя,ідеї,пошуки,прагнення Г.Сковороди, показуючи місце його у літературному процесі, на першому уроці звертаюся до великих таємниць життя:народження,кохання і смерті.

-Чому людей лякає смерть?

-Чи хотіли б ви знати дату своєї смерті?Чому?

-Від чого залежить поведінка людини в передсмертний час?

І розповідаю легенду про останній день Сковороди. Діти затамовують подих, ждуть продовження. Інтригую далі:

-Що б ви могли сказати про Сковороду, знаючи лише про останні

години його життя?

-Якою ви уявляєте собі цю людину?

-Чи часто в житті трапляються такі люди?

Поступово підводжу дітей до розуміння того, що пізнання самого себе для Сковороди було першочерговим завданням, можливо воно стане таким і для них.При цьому для порівняння розповідаю про вчителя П.Іванова, життя якого є взірцем для наступних поколінь, ніби між іншим популяризуючи і здоровий спосіб життя для дітей. Побажай собі і всім людям здоровя і підводячи їх до усвідомлення високої людської місії на землі.

Не вживай алкоголю та не кури.

Новим кроком на шляху розвитку творчих здібностей школярів є здобуття практичних навичок інсценізації. Починаємо з найпростішого.

Невеличка сценка із «Грицевої шкільної науки» у 5 класі захопила дітей, змусила по-новому подивитися на урок літератури.Інсценізовуючи картину в лісі за оповіданням Панаса Мирного «Морозенко»,у 6 класі, діти вже самі добирали костюми (сніжинка,Віхало),співали,грали на скрипці. Та найголовніше – вони намагалися зрозуміти біль і страждання маленького хлопчика, що домерзає сам у лісі.

Вітаючи образ Герасима Калитки за пєсою Карпенка-Карого «Сто тисяч», в невеликій інсценівці учні засуджують міщанство, не відкидаючи ролі грошей у сучасному суспільстві.

У 9 класі діти із захопленням грали у пєсі «Наталка-Полтавка»,при цьому демонструючи вже акторську майстерність.

Розвиваючи творчі здібності учнів допомагають нетрадиційні уроки:уроки – психологічне дослідження, урок – гра,урок – концерт, диспут, урок – екскурсія.

Змістовним вийшов урок – концерт «Мамина пісня колискова», де діти не просто самі співали – були учасниками своєрідної концертної програми -, а й з уважністю дослухалися до порад дорослих – батьків, які теж співали колискові пісні дитинства.

Урок – екскурсію проводжу, коли розглядаю тему «Вивчення давньої української поезії другої половини XXVII – початку XXVII століття «.Проводячи урок у формі своєрідної екскурсії в історичне минуле визначаю учнів, що допомагатимуть на уроці, - істерика, філолога, поета.

Історик зачитує цікаві матеріали про цей період в нашій історії взяті з «Історії України» - Русі»,поет зачитує уривки з віршів, коментує їх. Філолог висловлює свої думки з приводу прочитаних творів.

А всі разом приходимо до висновку, що подорож повинна продовжуватись на наступних уроках.

Цікавий урок – гру ми часто проводимо по закінченню вивчення творчості письменника, зокрема Т.Г.Шевченка.Діти готувалися заздалегідь. Ділилися на 3 команди, придумували назви командам, відповіді на запитання по творчості кобзаря,обігрували поезії, висловлювали свої думки з приводу змісту тиї чи інших віршів, розгадували кросворди, показували інсценізовки за творами Шевченка. Знаю точно, що байдужих на таких уроках ніколи немає, хоч вони потребують великої підготовки.

Але навчання – це передусім праця. Тому діти мають вивчати напамять вірші,готувати інсценізації, працювати над самостійними завданнями, читати програмові і позапрограмові твори. Але вивчення літератури – це ще й свято пізнання, свято спілкування з прекрасним.

Тому на уроках літератури повинна бути робота і для розуму, і для серця.Ми маємо дати їм не лише певну суму знань, а й розвивати інтелектуально і творчо, збагатити емоційно, показати власний приклад. У вдосконаленні, збагаченні, підготувати до самостійного життя, врешті- решт. Адже не кожен із учнів повяже свою долю з літературою, мистецтвом. Та кожен має навчитися спілкуватися,орієнтуватися у складному вирі життя, знайти своє місце в ньому, відстоювати власні переконання.

У цьому вбачаю своє найперше завдання.