Урок З

Тема: ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ "СТО ТИСЯЧ".ПРОБЛЕМА ГРОШЕЙ У СУСПІЛЬСТВІ НА ОСНОВІ П'ЄСИ "СТО ТИСЯЧ"

Урок - психологічне дослідження

Обладнання:

1.Портрет І.К.Тобілевича.

2.Опорна схема.

З.Костюми для учасників театральної вистави.

4.Сигнальні картки.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.

2.Повторення.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГРА "ХТО КМІТЛИВІШИЙ"

Умови: Ставлю запитання по черзі кожному ряду (як у грі "Щасливий випадок"). Кожен за правильну відповідь отримує сигнальну картку. Переможець визначається за більшою кількістю карток і серед команд, і персонально.

Перша команда.

1. Якого роду мати Івана Карповича? (козацького).
2. Батько чи мати передали синам свій артистизм? (батько).
3. У сільському чи міському середовищі провів дитячі роки І.Тобілевич? (село Арсенівка).
4. Ускільки років хлопчик пішов до школи? (10).
5. Чому захворів Іван під час навчання? (скупа і сварлива хазяйка вплинула на хлопця).
6. Де навчався Іван? (Бобринецька трикласова повітова школа).
7. Яку платню отримав хлопець на своїй першій писарській посаді? (2 карбованці 50 копійок).
8. Чому Тобілевича звільнили зі служби вперше? (за його ідейні переконання).
9. Де був створений перший аматорський гурток, яким керував Тобілевич? (у Бобринцях ).
10. Як звали першу дружину Тобілевича? (Надія Тарковська ).
11. До якої групи пристав Тобілевич? (Кропивницького і Старицького ).
12. Кому належать слова : «Та чи ти ж з розумом? Всяке знає, що ми хазяїни неабиякі, а я буду тьопатися стільки світу пішки до церкви» (Парасці).

Друга команда.

1.Як звали сестру і братів Тобілевича? (Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Садовська-Барілотті).

2.Яке звання мав батько Карпенка-Карого? (дворянське).

3.Як навчався Іван у школі? (дуже добре).

4.У скільки років хлопець почав працювати? (у 14).

5.Скільки дітей мав І.Тобілевич? (четверо).

6.Як називався хутір, де постійно жив письменник? (Надія).

7.З якою актрисою прауював Тобілевич у театрі? (Марією Заньковецькою).

8.Хто сказав про Тобілевича: « Росія втратила поліційного пристава, Україна зискала великого актора Карпенка-Карого?» (І.Франко).

9.Де помер Карпенко-Карий? ( у Берліні ).

10.Кому належать слова :»Худобу ганять в церкву гріх.Блажен чоловік іже скоти милує?» (Герасим).

11.Із скількох дій складається п'єса «Сто тисяч»? (чотирьох ).

12.Яку назву мала п'єса «Сто тисяч» спочатку? («Гроші»).

II.Вступна частина.

Учитель: Вільям Шекспір (англійський поет і драматург ) порівнював життя із театром, Г.Гауптман (німецький письменник ) - з ланцюгом, У.Брауннел (американський критик ) - зі сходинками, І.Гончаров (російський письменник ) - з боротьбою.

Життя також утотожнюється з такими поняттями як рулетка,

океан, дорога, поле, свічка.

- А які асоціації викликає слово "життя" у вас?

На сьогоднішньому уроці ми поговоримо про життя театральне,драматичне.

Ш.Оголошення теми, мети, епіграфа.

Світ подібний до театру:

Щоб грати в нього успішно

І з похвалою,

Беруть ролі з здібністю.

Г.Сковорода.

Мета: опрацювати зміст комедії, з'ясувати згубний вплив

грошей на головних героїв п'єси.

1.Виклад матеріалу. Бесіда.

1 .Яка історія назви п'єси?

Відповідь:"Все взято із життя, яке вирувало навколо нас", -

Софія Тобілевич.

2.Хто є головним героєм п'єси?

Відповідь:Герасим Никодимович Калитка.

З.А що є головним героєм?

Відповідь:Те, навколо чого вертиться весь сюжет: гроші.

Учитель: на дошці опорна схема.

4.Що означає слово Калитка?

Відповідь:Гаманець, набитий грошима.

Учитель: З'ясуємо, яка ж середина Калитки - гаманця.

Учитель: Знімає по черзі прикріплені частини слова, під якими прихована інша схема.

І.Мета життя - збагачення.

2.Відношення до членів родини.

З.Взаємини з друзями, знайомими.

4.Стосунки з наймитами.

5.Шахрайські махінації.

На кожну частину припадає 1 пункт плану - характеристики головного героя Герасима Калитки. Учні читають підготовлені цитати вдома до кожного пункту.

1.Прагнення до збагачення - основний зміст життя Калитки.

"Ох земелько, свята земелько - Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи в одні руки.... Приобрітав би тебе без ліку... Глянеш оком навколо - усе твоє... і все то гроші, гроші, гроші..."

"Не спиться мені, не їсться мені....Ай кусочок же: Двісті п'ятдесят десятин... Прямо, як іржа, точить мене ця думка! Де їх взять?...Де?..."

Навіть уві сні:"Гро-о-оші!...Кругом, кругом усе моє... Не дам, не дам, не дам".

Калитку розірве грошвою... Отоді я вам покажу, як хазяйнувать! Я не буду панувать, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю! Ідеш день - чия земля? Калитчина!...Ідеш два

- чия земля? Калитчина! Ідеш три - чия земля?

Калитчина!...Диханія спирає..."

Діти роблять висновок, що гроші потрібні Калитці тільки заради ще більших грошей.

Учитель: але можливо ця людина добре відноситься до членів своєї родини, і хоч вони живуть у достатку?

2 .Відношення до членів родини.

Романа весь час підганяє: "А ви чого тут збіглись, роботи нема, чи що?...Худобу ганять в празник гріх.

Параска. Що ж тобі більше коней жаль, ніж жінки?

-Скотина гроші коштує....То ти, а то коняка...От якби ви

вдвох з Мотрею крумера попотягали, то інша річ...

Параска. ...Бий, бодай би тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість!...

Висновок роблять учні. Калитка дружини не любить, не поважає. Сина має за простого робітника. Родичі йому потрібні лише для того, щоб більше збагатитися.

3.Взаємини з друзями, знайомими.

До кума, який прийшов позичати грошей: "Хіба у мене банк, чи що? Хто ж тепер, куме, не лупить! Лупи та дай...Продай воли -бери гроші...Не віддаси грошей - давай воли, бо тож мої, я вже їх купив, я вже не буду править грошей, а воли давай. Так надійніше.

"Я не такий дурень, щоб мене обманули. Я обману хоч кого, мене чорта лисого обманить хто."

4.Стосунки з наймитами.

"Та де воно там рано? Вони надолужать: то вмиваннячком, то взуваннячком, або як почнуть Богу молитися, то й сонце зайде. Хоч би ж молилось, а то стоїть собі, чухається та шепче собі губами, аби простояти більше без роботи. Вже ж я їм і отче наша даю! Як затоплю, то зараз і на землі"...

"І тобі не гріх? Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обід а попостиш хоч раз у тиждень. Однеси хліб назад..."

"А вони ...тілько й думають: їсти і спать - і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві."

"Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з'їдять."

5. Шахрайські махінації.

"Хіба послухать єврейчика, піти на отчай, купить за п'ять тисяч- сто тисяч фальшивих..." "Єврей - то діло, а копач - морока!" "Люди самі уміють робити гроші краще від чорта."

Учитель: виявляється, немає нічого у душі святого у цій людині. Чи був він таким замолоду? Як ви вважаєте? Хто з героїв п'єси на кого схожий?

Учні дають відповідь, що Калитка в молодості - це Роман, який в майбутньому стане таким же глитаєм, як і його батько.

Учитель підводить дітей до висновку, що в усьому причина -ненаситна жадоба до збагачення.

V.Інсценізація уривку з комедії.

Побачивши на власні очі, який Калитка в житті, діти ще більше переконуються в тому, що все у житті Калитки підпорядковане грошам та їх накопиченню.

Врешті-решт діти складають схему.

Учитель: А чи гроші в усьому винні? Чи потрібні гроші у нашому суспільстві? Чи змогли б ми зараз обійтися без них?

Зав'язується дискусія. Але врешті діти доходять до висновку, що гроші потрібні в суспільстві для того, щоб жити, навчатись, збагачуватись духовно. Але ні в якому разі не можна перетворюватися на рабів грошей.

VI.Підсумок уроку.

VІІ.Домашнє завдання.

Підготуватися до написання твору в класі на одну з тем: "Хижацька натура Герасима Калитки"; «Згубність влади грошей над людиною».