Головна » Статті » Методична діяльність » Робота з обдарованими

Матеріали з досвіду роботи

 

Матеріали з досвіду роботи

 

Вчителя української мови та літератури

Диканської гімназії ім. М.В.Гоголя

Дяуленко Ніни Іванівни

На екскурсії:

 

 

В музеї садибі І.П.Котляревського

 

Спаська церква

 

Хрестововоздвиженський монастир

Псевдоуспенський собор

 

Дзвіниця Успенського собору

Краєзнавчий музей

Система уроків по темі:

 

 

 

«Розробка уроків з української літератури по вивченню життя і творчості Івана Карпенка-Карого» 8 клас

 

 

Урок №1

Тема: ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ - "БАТЬКО" УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ.

 

УРОК-СЕМІНАР

МЕТА: Висвітлити яскраві сторінки життя зачинателя української драматургії І. Карпенка-Карого, ознайомити школярів із його творчістю.

 

Обладнання:

1.Портрет І Карпенка-Карого.

2.Шевчук В.О. із вершини та низини. Книжка цікавих фактів

із історії української

Літератури. -К.: Дніпро, 1990.

Хід уроку:

 

I.Організаційний момент.

II.Оголошення теми і мети уроку.

III.Виклад матеріалу.

 

 

Учитель. Коли І. Карпенко-Карий помер, один із найвидатніших його сучасників, великий український письменник І. Франко написав такі проникливі слова: "І знов наше письменство понесло велику страту... чим він був для України, для її громадського та духовного життя, се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кожний, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література та якому, щодо ширини та багатства творчості та якісного і широкого світогляду не дорівнює ані один із сучасних драматургів не тільки Росії, але й інших слов'янських народів."

 

УЧИТЕЛЬ. На дошці перед вами опорна схема. Зараз ви слухатимете

повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях письменника, користуючись

  • допомоги схемою. -*

 

Життєвий і творчий шлях І.Карпенка-Карого.

 

1.!.Дитячі роки Карпенка-Карого (доповідь учня,що вибірково занотовується).

 

Народився Іван Карпович Тобілевич 17 (29) вересня 1845 року в с.Арсенівці Херсонської губернії. У метричній книзі Арсенівської церкви у графі про батьків новонародженого зазначено: "Проживаючий в слободе Арсенивка 2-го разряда дворянин Карп Андреевич Тобилевич и законная жена его Евдокия Зиновьева, оба православного исповедания".

На той час батько ще вважався дворянином, хоч не мав достатньої кількості документів для підтвердження свого дворянського походження. У діловодстві колишнього департаменту герольдії правительствуючого сенату зберігається велика папка документів, з яких видно, що Карпо Адамович Тобілевич багато разів безуспішно добивався визнання свого шляхетського походження, оскільки в різних документах по-різному фігурувало прізвище предків Тобілевичів: Тобілевич, Тобелевич, Тубілевич. Це й було формальним приводом для відмови у затвердженні роду Тобілевичів у дворянському званні. Добре проінформований у цій справі, навіть беручи участь у складанні різних прошеній, Іван Карпович Тобілевич згодом покладе батькове домагання оформити своє дворянське достоїнство в основу комедії "Мартин Боруля" (1886 рік)

Прадід Івана Тобілевича - Семен, дід Адам і батько Карпо походили з містечка Турія (колишньої Київської губернії), де мали власні невеличкі ґрунти, але рід настільки збіднів, що вже Карпо Тобілевич змушений був працювати управителем чужих маєтків.

Мати ж Івана Карповича, Євдокія Зіновіївна Садовська, походила з козацького роду, з містечка Саксагані Катеринославської губернії. Але цей вільний козацький рід попав у кріпацьку залежність до пана Золотницького. І.Карпові Адамовичу довелося наречену викуповувати.

Батько і мати мали сильні і красиві голоси. Крім того, батько був цікавим оповідачем-гумористом.." Його спосіб розповідати, вираз обличчя, інтонації голосу і при тому надзвичайна дотепність примушували всіх тих, хто слухав, аж лягати від реготу.

Етапи формування драматурга Карпенка-Карого

 

батько

мати

Село Арсенівка

Оповідач –гуморист, гарний голос

Красивий, силь-ний голос

Краса природи, соціальна несправедливість

Навчання

Виняткові здібності

Наполегливість у навчанні

Повага серед учнів

Театральна

Аматорський гурток у Бобринці

Трупа М.Старицького

Трупа М.Садовського

Сам Карпо Адамович, розповідаючи, залишався серйозним, стриманим і навіть трохи суворим . Він ніколи не виявляв своїх почуттів яким-небудь рухом обличчя, навіть у ті моменти, коли його розповідь викликала істеричний сміх у слухачів. Отим умінням артистично розповідати Карпо Адамович наділив і своїх синів -Івана, Миколу й Панаса",- свідчила друга дружина І.Тобілевича - Софія Тобілевич.

 

Учитель: Дитячі роки - то ціла епоха в житті письменника. Провів він їх у сільському середовищі, в рідній Арсенівні та у с.Камінно-Костуватому, звідки виніс перші враження не тільки від краси природи й естетики народного побуту, а й дитяче сприйняття соціальної несправедливості.

2 . Навчання І Карпенка-Карого (доповідь учня, що вибірково занотовується).

Коли хлопцеві минуло десять років, батько віддав його до Бобринецької трикласної повітової школи.

Перший рік навчання, коли Іван жив на чужій квартирі у сердитої, скупої жінки, яка обдирала своїх квартирантів, настільки дався в знаки, що він тяжко захворів. Це глибоко вразило батьків і вони купили на околиці Бобринця - Рущині хату, живучи в якій і закінчив школу Іван у 1859 році.

Завдяки винятковим здібностям, наполегливості у навчанні, зразковій поведінці Іван Тобілевич здобув повагу не тільки серед учнів, а й учителів. Учитель історії Гордов навіть запрошував Івана до себе додому і давав йому книжки для читання.

Здавалося б перший учень мав би продовжити навчання, але насправді трикласна Бобринецька повітова школа була першим і останнім офіційним закладом для майбутнього письменника і актора. Далі йому довелося закінчувати життєві "університети".

Учитель: Після цього Іван Тобілевич з 14 років почав працювати писарем. Переміщення по службі свідчать, що чиновницька кар'єра І.Тобілевича зростала швидкими темпами, і він, мабуть, досягнув би ще більших висот, якби не вступили в суперечність з його службовим становищем його ж ідейні переконання і вчинки, що призвели до втрати служби взагалі і багаторічних поліцейських переслідувань.

Як же трапилося, що Іван Тобілевич став актором?

3. І.Карпенко-Карий - актор і драматург (доповідь учня, що

вибірково занотовується).

У малій Висці і Бобринці, незважаючи на чиновницьке багно, яке засмоктувало чисті душі молодих людей, І.Тобілевич читав багато книжок і журналів. Під впливом п'єс О.Островського, натхненний ідеями головного героя Жабова з п'єси "Доходне місце", він заснував у Бобринці аматорський гурток з тим, щоб прибуток від вистав йшов на пожертвування бідним людям.

Репертуар гуртка складали російські, передусім О.Островського, і перекладені російською мовою п'єси, а також твори І.Котляревського, Г.Квітки-Основ'яненка, Д.Дмитренка. З початку грали у дерев'яному балагані на міському майдані, а далі перейшли до будинку, таким чином в Бобринці заснувався ще й зимовий театр. Душею всього аматорського товариства став І.Тобілевич, який був і за режисера, і за актора. Згодом до гуртка пристав М.Кропивницький.

Після того, як Тобілевич оселився у садибі покійного тестя біля Єлисаветграда, що одержала назву "Хутір Надія" (від імені дружини), він став активним учасником аматорського гуртка.

Коли ж Херсонське губернське правління 1883 році приймає резолюцію про звільнення І.Тобілевича зі служби, йому нічого не залишається, як прийняти пропозицію братів і друзів перейти на професіональну сцену. Як актор І.К.Тобілевич дебютує під псевдонімом Карпенко-Карий.

Він розпочинає свої виступи у трупі М.Садовського. А з 1890 року разом із П.Сакса ганським створюють власну трупу.Це була трупа корифеїв українського театру, де грали М.Заньковецька, М.Кропивницький, П.Саксаганський, П.Садовський, І.Карпенко-Карий.Це був справжній реалістичний театр, який високо ніс і розвивав кращі традиції української сцени.

IV.Підсумок уроку.

Керуючись опорною схемою,дайте відповідь на питання: «Як саме формувався драматург Іван Карпенко-Карий?».

 

V.Виставлення і аргументація оцінок.

 

VI.Домашнє завдання.

1.Опрацювати конспект.

2.Знайти додаткові відомості про І.Карпенка-Карого ( за бажанням).

3.Прочитайте п'єсу І Карпенка-Карого «Сто тисяч».

 

 

Урок №2.

Тема: ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ "СТО ТИСЯЧ". РОБОТА З ТЕКСТОМ. ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЙОВИХ ОСІБ.

 

Мета: Ознайомити школярів із п'єсою І Карпенка -Карого "Сто тисяч" - однією з кращих сатиричних комедій в українській драматургії.

Обладнання:

1.Чайнворд(на дошці).

2.Таблиця.

Література.

Іван Карпенко-Карий. Бібліотека української літератури, -К :Наукова думка, 1989 рік.

Комбінований урок

Хід уроку:

І.Організаційна частина уроку. II. Перевірка домашнього завдання.

 

"Оціни сам"

 

Умови:

Кожен учень складає запитання, що стосується життєвого і творчого шляху письменника, записує його на підписаному листку. Потім міняється із сусідом по парті і дає відповіді на запитання. Після цього міняється з учнем, що сидить позаду, який виставляє оцінку і за запитання і за відповідь. Додаткові бали нараховуються за нову інформацію

 

ЕРУДИТИ Умови: Для всього класу пропонується завдання розв'язати чайнворд. Відводиться декілька хвилин.

 

 

1.

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

3.

 

 

 

Іван Карпович Тобілевич

( І.Карпенко – Карий )

 

 

 

 

 

7.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.

 

 

 

5.

 

 

4.

                           

 

 

 

1.(по горизонталі). Головний герой п"єси "Сто тисяч".

2.Рідний брат І. Тобілевича.

З.Село, в якому провів дитячі роки І. Карпенко-Карий.

4.Дід І.Тобілевича по батьковій лінії.

5.Ім'я видатного актора, з яким співпрацював І.Карпенко-

Карий.

6.Донька письменника.

1 -(по вертикалі). Цінний дар, яким природа обдарувала батька й матір І.Тобілевича.

7.Друга дружина драматурга.

Відповіді:

1.Герасим.2.Микола.З.Арсенівна.4.Адам.5.Марко.6.0рися.1.Голос. 7.Софія.

 

  1. Оголошення теми уроку.
  2. Розгляд нового матеріалу.

Учитель: У 1890 році І.Карпенко-Карий написав сатиричну комедію "Сто тисяч" на основі життєвого матеріалу, зібраного ним за час спілкування із простими людьми. У п"єсі Іван Карпович підкреслив одну рису, "дуже характерну для селян, з якими йому доводилося зустрічатися, а саме : чим більше був охоплений чоловік жадобою до набуття багатства, тим охочіше він ішов заради наживи на злочини, тим настирливіше прикидався богомольним, молився й навіть силкувався завербувати до себе в помічники самого Бога. Ходить до церкви, молиться, ставши навколішки, б"є численні поклони і обіцяє Богові нагороду, аби тільки той допоміг закінчити благополучно злі діла...

Малювати головного персонажа п"єси Герасима Калитку Тобілевичу було з кого. Внаслідок збіднення панів-поміщиків на селі з'явилося в ті часи чимало багатіїв, здебільшого з людей селянської верстви..." (Софія Тобілевич).

Різні шахраї з міста намагалися обдурювати таких "калиток", це було тоді звичайним явищем. Говорять, що був один випадок, коли якийсь пройдисвіт продав чистий папір замість фальшивих грошей селянинові із сусіднього села, що було недалеко від станції Шостаківка. Цей випадок був непоодинокий. Таким чином, нічого вигаданого у п'єсі "Сто тисяч" не було. Все в ній було взято з життя. СТАВЛЮ ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ

Спочатку свою п'єсу І. Карпенко-Карий назвав "Гроші", але потім перейменував на "Сто тисяч". Посилаючись на сюжет, поясніть, чому така назва здалася письменникові найкращою.

Відповідь; (Справа йшла не взагалі про гроші та їхнє значення для селянина, а саме про суму в сто тисяч, яку наважився придбати Калитка на свої п'ять).

Учні називають головних героїв п'єси: Герасим Калитка, Параска, Роман, Савка, Бонавентура, Невідомий, Гершко, Мотря, Клим. Учитель вивішує на дошці таблицю, яка демонструє розташування дійових осіб.

 

    невідомий

Роман                                                                                       Савка

 Калитка

Мотря                                   Бонавентура                             Параска

Калитка

Параска

Савка

 

 Учитель ставить питання пошукового характеру: якою є найважливіша риса у зображенні Калитки.

 

Учням дається завдання для кожного ряду: скласти план - характеристику головних дійових осіб. Потім діти записують у зошит.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРАСИМА НИКОДИМОВИЧА

КАЛИТКИ

1.Прагнення до збагачення - основний зміст його життя.

2.Погане ставлення до членів родини

3.Байдужість, користолюбність у взаєминах із друзями,

знайомими.

4.Відношення до наймитів, як до рабської сили.

5.Шахрай.

6.Лицемірство і святенництво.

 

 

ХАРАКТЕРИСТИКА САВКИ.

1.Жадоба до грошей.

2.Погане ставлення до жінки.

З.Не має ніяких моральних цінностей.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА БОНАВЕНТУРИ

1.Мрії про багатство.

2.Неспроможність дивитися правді в вічі.

З.Невміння пристосовуватися до нових умов життя.

4.Жартівник і фантазер.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА РОМАНА

1.Відсутність сили волі, неспроможність дати відсіч батькові.

2.Скупість, жадібність.

З.Прагнення до наживи.

4.Відсутність будь-яких моральних принципів.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА ПАРАСКИ

1.Рабська покора чоловікові.

2.Невміння відстояти власну гідність.

3. Відношення до майбутньої невістки, як до робочої сили.

4.Відсутність будь-яких моральних принципів.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА МОТРІ

1.Вірність традиціям, чесність.

2.Хазяйновитість.

З.Краса і здоров'я.

Учитель:

Що є спільним, що об'єднує всіх цих людей?

Справді, жадоба збагачення хитрого і спритного мужика, який в нових суспільних умовах вийшов на історичну арену є визначальною і для головних героїв п'єси. Калитка не зупиняється перед шахрайськими махінаціями, перед жорстокою експлуатацією наймитів, скуповуванням землі у поміщиків, які розорилися, не витримавши конкуренції в нових умовах капіталістичного життя.

Головне для Герасима Калитки - це багатство, яким він володіє і якого хоче до безконечності. Панською примхою він вважає здобутки культури господарювання, бо через це, мовляв, розорилися пани: "Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а за те всю землю навкруги скуплю".

Його ж інтереси підтримує і кум Савка згодою на шахрайські махінації і син Роман, який спини не розгинає за роботою, і жінка своєю рабською покорою, і навіть Мотря -згодою на шлюб з Романом.

Поруч з Калиткою, від початку до кінця ходить його світлотінь - копач Бонавентура, що повністю розорився, але мріє про багатство, яке пов'язує з пошуками скарбів.

 

Пропоную наступний етап уроку: Пошук найхарактерніших рис

героїв .

"Театр юних акторів".

Умови:

Прочитати відповідний монолог героя, вибравши його з п'єси, щоб передати характер персонажів (з кожного ряду учні вибирають уривок про "свого" персонажа і читають його). За майстерне виконання кожен отримує оцінку.

 

ПІДСУМОК УРОКУ.

 

УЧИТЕЛЬ: Ми розглянули характеристики головних героїв комедії. Розширити відомості про персонажів допоможе більш детальне прочитання п'єси, добір матеріалу для характеристики персонажів.

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1 .Виписані цитати, які підтверджують кожен пункт плану -

характеристики головного героя - Калитки.

2.Члени драматичного гуртка готують сцену із комедії.

 

 

 

Категорія: Робота з обдарованими | Додав: nina_dyaulenko (15.09.2017)
Переглядів: 638 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar